.png)
Як психолог, а також як клієнт, який пройшов тривалу індивідуальну терапію я б назвала першим пунктом те, що вам має психолог симпатизувати або “подобатись”. У вас з’являється почуття прихильності і довіри**. Це основа для побудування “робочого альянсу”. Якщо цього немає на перших декількох зустрічах або є щось значне, що вас бентежить в особистості психолога, то попри всі професійні лаври психолога та рекомендації задоволених знайомих не варто починати. Психотерапія це про відносини між психологом та клієнтом і якщо вони починаються вже на недовірливих засадах, то вряд чи це буде плідною роботою. До того ж, через деякий час від початку терапії (від 2-6міс) часто можуть “погіршуватись” відносини в терапії і це нормально, але якщо на початку була довіра і психолог компетентний, то таке погіршення стане підставою для поглиблення відносин і виходу на новий щабель в психотерапії, де клієнт ще краще розуміє себе і свої психічні процеси. Без початкової довіри і робочого альянсу таке погіршення поставить крапку на терапії. Гірше за все може бути те, що клієнт в такому випадку розчарується в “усіх психологах” і більше не звернеться за допомогою.
**Є виключення. Якщо ви з тих, хто нікому ніколи не довіряє і дуже скептично відноситесь завжди до всього і усіх, і вже давно знаєте про мотиви інших, то ви не можете керуватись цим критерієм (ваша недовіра до світу з часом стане предметом для дослідження в психотерапії)
Звичайно я не можу не сказати про такі важливі речі, як базова освіта. Не короткі курси, на яких професійний психолог регулярно підвищує свою кваліфікацію, а альма-матер в психології, основа основ.
Також професійний психолог матиме більше 200 годин індивідуальної терапії, більше 300 годин групових супервізій (до речі, в профільних інститутах без вказаних годин не видається диплом) і буде продовжувати проходити супервізії впродовж всієї практики. Індивідуальна терапія дозволяє бачити особисті проблеми, вирішувати їх і не проектувати їх на клієнта. А постійні групові супервізії привносять додатковий досвід клієнтських випадків, варіантів підходу і вирішення психологічних питань в додаток до індивідуальної робочої практики. Безпосереднє представлення клієнтських випадків на супервізії дає професійний погляд з боку досвідчених колег, допомагає прибрати сліпі п'ятна, які можуть бути в психотерапії.
Чому і як працює психотерапія?
Виходячи з практичного досвіду роботи та маючи профільну освіту саме в психоаналізі, я бачу найціннішу особливість психотерапії саме у відносинах між психологом та клієнтом. Окрім матеріалу, який надає клієнт вербально, психолог працює з невербальними проявами. Окрім жестів, міміки, інтонацій і тд до невербального можна віднести самі відносини, які природньо вибудовуються між двома людьми. Вони дають велику підказку спеціалісту як практично розказаний матеріал проявляється в житті клієнта. А клієнт отримує можливість побудувати якісно інші відносини, які не були схожі на відносини з батьками чи партнерами. Ви запитаєте як це, адже ці відносини обумовлені певною справою? Так от близькість, свобода, інша призма, які утворюються під час психотерапії стають тим необхідним досвідом для психіки, щоб такі відносини будувати в житті - з партнерами, з друзями і дітьми.
Психолог бачить свого клієнта цілісно - інтегрує і переваги і складнощі особистості в своєму баченні. Він бачить клієнта таким, яким можливо його і досі ніхто з близьких не бачив. І саме через це “добре” відношення психотерапевта інкорпорується, тобто прошивається в психіку нове сприйняття себе. І це найцінніше, що дає терапія. Тому що аналіз дитинства, проведення паралелей з теперішніми або знання як правильно щось робити це добре, це все є в терапії – це рівень розуму. А відношення – це рівень почуттів, так як корінна зміна проходить саме там - в проживанні досвіду.